Фредерік Стендаль

Роки життя:1783−1968

Читати:

«Червоне і чорне» (скорочено)

               Народився Стендаль 23 січня 1783 в місті Гренобль. Батько майбутнього письменника був адвокатом. Ще в дитинстві в своїй біографії Стендаль втратив матір. А вихованням хлопчика в основному займався дід, який був знайомий з відомими літературними діячами. У загальноосвітній школі Анрі провчився всього 3 роки, зате самостійно пізнавав математику, філософію і логіку.

               У 1799 році почав поїздку в Париж, щоб продовжити свою освіту. Але замість цього добровільно записався в армію Наполеона, почавши служити в драгунському полку. Через три роки подає у відставку, вирішивши знову зайнятися самоосвітою, але в 1805 повертається на службу. На посаді військового чиновника відвідує разом з армією кілька європейських держав: Австрії, Німеччини, Італії. У своїй біографії Фредерік Стендаль був свідком Бородінської битви, захоплювався мужністю і вірністю російського народу.

               Коли армія Наполеона була розбита, Стендаль залишив службу, переселився до Італії. Цей період в біографії Стендаля ознаменований початком його літературної діяльності. Письменник створює свої перші твори, серед яких були: «Рим, Неаполь і Флоренція в 1817 році», «Історія живопису в Італії» та інші. У зв'язку з важкою політичною обстановкою змушений повернутися до Франції. Але і на батьківщині ситуація була не найкращою. Стендаль публікує свої статті та нариси під псевдонімом, боячись негативного ставлення з боку влади.

               У 1820-х роках Стендаль розвиває свій талант реалістичного писання, працюючи над романами «Ваніна Ваніні», «Арманс». Один з найзнаменитіших його романів «Червоне і чорне» був опублікований в 1830 році. Незважаючи на активну літературну діяльність, матеріальне становище письменника залишається складним, а настрій - песимістичним.

               У липні 1830 Фредерік Стендаль у своїй біографії вступив на державну службу. З тих пір і до самої смерті він працював французьким консулом. Потім вийшли його романи «Люсьєн-Левен» (1834), «Життя Анрі Брюлара». Останні роки свого життя Стендаль провів у похмурому настрої. А 23 березня 1843 письменник помер прямо на вулиці.