ХІХ ст. – один з найцікавіших періодів у історії світової культури та літератури. Історія ніби проснулась від довгої сплячки. Картина світу швидко змінюється. Спробуємо пригадати, яким було це століття.

               Прискорення історичного процесу

               Відбувається прискорення історичного процесу, що приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.

               Мінявся сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, скромніші «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, доходними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.

               Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей відображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний»- це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), класичної філософії, класичного природознавства, класичної літератури і музики...    

               Розвиток науки

               ХІХ століття заклало основи для розвитку науки ХХ століття і створило передумови для багатьох майбутніх винаходів і технологічних нововведень, якими ми користуємося в даний час. Наукові відкриття були зроблені у багатьох областях і справили великий вплив на подальший розвиток. Технічний прогрес нестримно просувався.

               Ключовою особливістю в розвитку науки цього періоду є широке застосування електрики у всіх галузях виробництва. У той час вчені почали вивчати предметно електромагнітні хвилі та їх вплив на різні матеріали. Розпочалося впровадження електрики в медицину. Найбільш видатними стали відкриття відомого сербського та американського винахідника і фізика Нікола Те́сли. Саме завдяки відкриттям Тесли створена дротова і бездротова передача електроенергії, сучасний мобільний зв’язок, Інтернет і ще багато іншого.

               У 1831 році Майкл Фарадей зауважив, що якщо мідний дріт рухається в магнітному полі, перетинаючи силові лінії, то в ньому виникає електричний струм. Так з'явилося поняття електромагнітної індукції. Це відкриття створило грунт для винаходу електродвигунів.

               У 1865 році Джеймс Кларк Максвелл розробив електромагнітну теорію світла. Він припустив існування електромагнітних хвиль, за допомогою яких передається електрична енергія в просторі. У 1883 році Генріх Герц довів існування цих хвиль. На основі цього відкриття Гульєльмо Марконі та О. С. Попов створили бездротовий телеграф — радіо. Цей винахід став основою для сучасних технологій бездротової передачі інформації, радіо і телебачення, в тому числі всіх видів мобільного зв'язку, в основі роботи яких лежить принцип передачі даних за допомогою електромагнітних хвиль.

               У галузі хімії в ХІХ ст. самим значним було відкриття Д.І. Менделєєвим Періодичного закону. На основі цього відкриття була розроблена таблиця хімічних елементів. Потім у відповідності з цією таблицею він припустив, що існують ще невідомі тоді хімічні елементи. Передбачені хімічні елементи скандій, галій і германій згодом були відкриті в період з 1875 по 1886 рр.

               Вже на початку ХІХ-го ст. почався поступовий переворот у машинобудуванні. Олівер Еванс був одним з перших, хто у 1804 році у Філадельфії (США) продемонстрував автомобіль з паровим двигуном.

               В кінці XVIII ст. з'явилися і перші токарні верстати. Їх розробляв англійський механік Генрі Модслі. За допомогою таких верстатів вдалося замінити ручну працю, коли було необхідно проводити обробку металу з великою точністю.

               У ХІХ ст. був відкритий принцип роботи теплового двигуна і винайдений двигун внутрішнього згоряння, що послужило поштовхом до розвитку більш швидкісних засобів пересування: паровозів, пароплавів і самохідних машин, які ми зараз називаємо автомобілями.

               Також почали розвиватися залізні дороги. У 1825 році в Англії Георг Стефенсон збудував першу залізницю. Якщо в 1840 році загальна довжина залізниць становила 7700 км, то до кінця століття це вже було 1 080 000 км.  

               Соціально-політичні зрушення

               Початок новим культурним процесам поклала Французька революція 1789–1793 рр. Ідеї свободи, рівності і братерства, проголошені якобінцями, створили сприятливу атмосферу для боротьби за демократичні перетворення у всьому світі. ХІХ сторіччя стало часом буржуазних революцій. В одній Франції їх було декілька. У 1848 −1849 рр. революціями була охоплена вся Європа. Їх головний результат — становлення буржуазної демократії в більшості європейських країн. Гострота соціальних протиріч, напруження політичних пристрастей було пов'язане не тільки з протиборством буржуазії і дворянства, але і з боротьбою пролетаріату проти буржуазії. Паризька комуна 1871 стала першою пролетарською революцією.    

               Власники заводів і фабрик накопичували капітал, вони не хотіли миритися зі старим патріархальним укладом, при якому влада належала представникам знаті. Нові "господарі життя" стають предметом зображення і зазвичай гострої критики письменників ХІХ ст.

               Світогляд

               Бурхливий розвиток науки, популярність теорії еволюції Ч. Дарвіна  зумовили кризу релігієсповідання, популярності набуває філософія позитивізму та атеїзм. 

               Позитивізм (лат. positivus – позитивний) – напрям філософії, в якому єдиним джерелом знань вважають конкретні (емпіричні) науки. Тобто справжнє, "позитивне" знання може бути отримане лише як результат досліджень таких наук як математика, астрономія, фізика, хімія, біологія і соціологія, а філософія як особлива наука, що претендує на самостійне дослідження реальності, не має права на існування.

               Атеїзм (від грец. άθεος, безбожний) – світогляд, філософське вчення, однією з основ якого є заперечення існування будь-яких богів і духів.

               ХІХ ст. – період переоцінки цінностей. . Домінуючі течії в літературі ХІХ ст. – романтизм та реалізм – намагались дослідити сутність людини – особистості та людини як частини суспільства.Якщо до ХІХ ст. мистецькі напрямки домінували століттями, то ХІХ ст. – це століття, в якому активно розвивались як романтизм, так і реалізм, а в кінці століття також натуралізм, імпресіонізм та символізм.

               Розмаїття стилів ХІХ ст.  

               Стрімкий розвиток економіки, науки, виникнення нових філософських ідей, політичні та соціальні процеси дали поштовх розвитку мистецтва. Література слугувала формою аналізу і відображення епохи. Особливою прикметою ХІХ ст. є нове розуміння функцій мистецтва, нове бачення людини, що зумовило творення нової художньої системи. Особливістю літератури цього періоду є також і те, що за відносно невеликий проміжок часу з’являлось, розвивалось і взаємодіяло декілька літературних напрямів, основними з яких були романтизм та реалізм.

               Романтизм – літературно-мистецький напрямок, який сформувався на межі ХVIII та ХІХ століть. Для цього характерними є відмова від реалістичного зображення дійсності, увага до внутрішнього світу людини, неприйняття буденності, захоплення ірраціональним, містичним, фантастичним, звернення до фольклору, міфології, зображення екзотичних країн. Головний герой – людина великих пристрастей, здатна на незвичайні дії, занурена у свій внутрішній світ, іноді дивакувата. Герой завжди індивідуалізований.

               Найпопулярніші жанри: романтична поема, розквіт ліричних жанрів.

               Представники: Гейне, Вальтер Скотт, Едгар По, Віктор Гюго та ін.

               На появу романтизму вплинули соціально-політичні події, зокрема Французька революція (1789-1794 рр.), яка, до речі, і є точкою відліку нового літературного процесу. Гасла революції "Рівність. Братерство. Свобода” приваблювали митців, але наслідки були неочікуваними – терор, невинні жертви та прихід до влади буржуазії, у якої мірилом усіх цінностей були гроші. Розчарування, відчуття хиткості світу зумовили намагання романтиків втекти від дійсності, зосередитись на проблемах особистості. Романтизм виразив глибоке розчарування наслідками грандіозних суспільних переворотів. При цьому романтики, як правило, не звертались безпосередньо до змалювання революцій чи війн, а навпаки приділяли посилену увагу внутрішньому світу людини.

               Романтизм – це заперечення класицизму з його канонами. Класицизм у        ХІХ ст. – це вже мистецтво минулого, дух свободи вже не може вкладатись у певні правила.

               В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в мистецтві було відроджено ряд естетичних принципів романтизму – заперечення повсякденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики. Це явище отримало назву «неоромантизм».

               Стабілізація буржуазного суспільства потребувала інших форм художнього вираження, чим і зумовлений перехід від романтизму до реалізму в літературі середини ХІХ ст. Буржуазна повсякденність, соціальний побут, влада грошей вимагала іншого, реалістичного художнього вираження. В центрі уваги вже не внутрішні світ, а соціально-політичні умови, типові особливості людей різних соціальних прошарків.

               Реалізм деякий час розвивається паралельно з романтизмом, враховуючи кращі його здобутки. У творчості великих письменників до 40-рр. – Стендаля, Бальзака, Діккенса, Гоголя – яких традиційно відносять до реалістів, дуже відчутний вплив романтичної естетики.

               Приклад: образ Жюльєна Сореля ("Червоне і чорне”), Кармен Проспера Меріме, тема втрачених ілюзій у творчості Бальзака.

               Реалізм – художній напрямок, що домінував в літературі та мистецтві у другій половині ХІХ ст.

               Характерні риси:

— тяжіння до достовірності, об’єктивності,

— всебічне зображення взаємин людей і суспільства, вплив соціально-історичних обставин на формування особистості,

— головний герой – типовий характер за типових обставин, хоча і не позбавлений індивідуальних рис,

— відмова від поділу на естетичне та неестетичне,

— психологізація атмосфери твору,

— зв’язок з розвитком наук,

— центр уваги – соціальна сфера.

               Найпопулярніші жанри: роман, повість.

               Представники: Стендаль, Бальзак, Діккенс, Флобер, Гоголь, Тургенєв, Толстой.

               Крайнім проявом реалізму вважають натуралізм.

               Натуралізм – літературна течія, що отримала широке розповсюдження в Європі і Америці в останню третину ХІХ ст. Представники цієї течії прагнули відображати життя з науковою точністю, великого значення приділяли спадковості, зображували в своїх творах найбрудніші сторони людського життя. Найяскравішим представником і теоретиком натуралізму був французький письменник Еміль Золя.

               На межі ХІХ-ХХ ст. виникають течії нереалістичного спрямування, такі якімпресіонізм та символізм.

               Імпресіоністи прагнули в першу чергу передати враження від життєвих явищ, передати плинність, мінливість життя.

               Символісти замінили художній образ багатозначним символом, ритм, звучання поезії створювали певний настрій, навіювали емоції.

               Як ми бачимо, У Європі та США активно розвивається промисловість, а внаслідок цього зростає роль міської цивілізації, патріархальні звичаї відходять у небуття, менш значним є походження людини, більш значним – освіта і капітал.

               ХІХ-е століття — це століття промислової революції, століття електрики, вік залізниць. Він зробив істотний вплив на культуру та світогляд людства, в корені змінив систему цінностей людини. Поява перших електродвигунів, винахід телефону і телеграфу, радіо і нагрівальних приладів, а також лампи розжарювання суттєво змінили життя людей того часу.